лахматий
ЛАХМА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що кошла́тий.
Ввійшов Степун. Вітаючись, він, як звичайно, заклопотано і ніжно обдивився кожного своїми добрими, в лахматих білих віях очима (В. Винниченко);
Коней у Йоньки було двоє: рижа лахмата кобила з обвислою губою і вороненький білокопитий жеребчик-одноліток (Григорій Тютюнник);
А той лахматий приблуда як почув, що дід буцімто сидить в холодочку, очі хижо заблищали (В. Близнець).
Словник української мови (СУМ-20)