лаштування
ЛАШТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. лаштува́ти.
Голова стала вольна од клопоту, тяганини й лаштування в дорогу, але Ломицький почував, що його нерви дуже напружені (І. Нечуй-Левицький);
Коли Зборовський вернув до гостиниці, застав своїх людей, зайнятих при лаштуванні возів і коней для від'їзду (І. Франко);
Лаштування турків до війни з Росією збентежило задунайських запорожців (А. Кащенко);
Тепер, коли справа вже дійшла до лаштування в дорогу, Сергій відчув, що відриватися від того, чим жив він у Нових Потоках, дуже важко (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)