левкой

ЛЕВКО́Й, я, ч.

Те саме, що левко́нія.

Рядом з фіалками й левкоєм ріс любисток, цвіла проста рожа й своїми великими червоними квітками дуже закрасила горідчик і веселі стіни будинку (І. Нечуй-Левицький);

На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М. Коцюбинський);

Але о п'ятій рано Ладо вже не спав. Відчинив вікно і почув запах білих левкоїв (Б. Лепкий);

Пахтить під місяцем левкой (В. Сосюра);

Густішали присмерки. Пахло левкоями і резедою (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. левкой — левко́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. левкой — -я, ч. Те саме, що левконія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. левкой — Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини капустових; квіти л. запашні, різнобарвні, зібрані в китицеподібні суцвіття; в Україні поширені 4 види (л. гострошипий — матіола).  Універсальний словник-енциклопедія
4. левкой — ЛЕВКО́Й, я, ч. Те саме, що левко́нія. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (Коцюб., II, 1955, 392); Густішали присмерки. Пахло левкоями і резедою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 386).  Словник української мови в 11 томах