легкодум
ЛЕГКОДУ́М, а, ч.
Нерозважлива, легковажна людина, здатна на необдумані вчинки.
Щоб піднеслась між рідних честь моя, їх знайдеш ти в пустоголових стані, Де в Таламоне з порту вийшов глум, Як з флотом на казковій річці Дьяні, – Бо в адміралах всякий легкодум (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте);
Кум-легкодум усьому тому повірив .. він не міг і подумати, що жінка його дурить (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)