легкодумність
ЛЕГКОДУ́МНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до легкоду́мний.
Перед дочкою треба проповідувати ворогування до паничів, натякати про їх зрадливість, легкодумність, про легкоту їх серця (І. Нечуй-Левицький);
Страх за будучину України, за усе своє діло, що він провадив за усе своє життя, помилка московського царя, легкодумність і дурість московських бояр збурили Богданову душу (Леся Українка);
Щось проривалося з-під легкодумності, щось протестувало, застерігало (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)