легкодумно

ЛЕГКОДУ́МНО.

Присл. до легкоду́мний.

Цей навісний нащадок [Єремія Вишневецький] кидав їх на божу волю, може й на ганьбу, оступившись легкодумно навіки од свого славного роду і його вчинків (І. Нечуй-Левицький);

Жаль тебе, друже, що так жиєш [живеш] легкодумно, Що-сь ще й не зачинав братись до праці в житті! (І. Франко);

П'ять років підряд я легкодумно перебігав з однієї аудиторії до іншої (із журн.).

Значення в інших словниках

1. легкодумно — легкоду́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. легкодумно — Присл. до легкодумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легкодумно — ЛЕГКОДУ́МНО. Присл. до легкоду́мний.  Словник української мови в 11 томах
4. легкодумно — Легкодумно нар. Легкомысленно.  Словник української мови Грінченка