легкомисність
ЛЕГКОМИ́СНІСТЬ, ності, ж., діал.
Абстр. ім. до легкоми́сний.
Він [закордонний політик] з легкомисністю, властивою поетам, забував про свою турботу (І. Франко);
Бог свідок, що віддаючися під протекцію шведського короля, я робив то не з легкомисності і не з власної користі, а з любові до рідного краю (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)