легкоплавкість
ЛЕГКОПЛА́ВКІСТЬ, кості, ж., спец.
Властивість за знач. легкопла́вкий.
Збільшення міцності і легкоплавкості металу було досягнуте з винайденням сплавів міді з оловом (з наук. літ.);
Шоколадна глазур має характерний блиск поверхні і – на зломі – достатню твердість та водночас легкоплавкість, приємний смак й аромат (з навч. літ.);
Легкоплавкість цинк-титану має значення для усунення дрібних пошкоджень, які можуть бути нанесені при багаторічній експлуатації (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)