легкопоранений

ЛЕГКОПОРА́НЕНИЙ, а, е

1. Той, хто зазнав незначного, легкого поранення.

Чорна гідрина кров була страшною отрутою, бо навіть легкопоранені кентаври падали додолу мертві (з переказу);

Вже на самому вокзалі .. ми побачили чимало руїн і кілька десятків легкопоранених людей (М. Трублаїні);

Привезли додому легкопоранених бійців добровольчого спецбатальйону (з газ.).

2. в знач. ім. легкопора́нений, ного, ч. Особа, що зазнала незначного поранення.

Роботи в шпиталі було нам небагато – ми здебільшого поралися коло легкопоранених (Б. Антоненко-Давидович);

Легкопоранені йшли на шлях самі, добираючись у Севастополь на першому-ліпшому транспорті (В. Кучер);

Якийсь контужений сержант, зібравши біля себе гурт легкопоранених, заїкаючись, розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. легкопоранений — легкопора́нений іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. легкопоранений — ЛЕГКОПОРАНЕНИЙ – ЛЕГКО ПОРАНЕНИЙ Легкопоранений, -ого, ім. Той, хто має невелике, легке поранення. Санінструктори тягли під кручу тяжкопоранених. Легкопоранені повзли самі (Л.Первомайський); Серед тих, хто побував у тяжких боях, чимало легко поранених (А.  Літературне слововживання
3. легкопоранений — -ного, ч. Той, хто дістав незначне, легке поранення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. легкопоранений — ЛЕГКОПОРА́НЕНИЙ, ного, ч. Той, хто має невелике, легке поранення. Легкопоранені йшли на шлях самі, добираючись у Севастополь на першому-ліпшому транспорті (Кучер, Голод, 1961, 76).  Словник української мови в 11 томах