Словник української мови у 20 томах

легкорейковий

ЛЕГКОРЕ́ЙКОВИЙ, а, е.

Швидкісний позавуличний рейковий вид міського чи приміського транспорту.

Легкорейковий транспорт займає проміжне становище між метрополітеном, залізницею і трамваєм (з наук.-попул. літ.);

Поїзди легкорейкового транспорту живляться електрикою від контактної мережі (з наук.-попул. літ.);

У 1980-тих рр. у Франції за ініціативою Європейського Союзу нової популярності набув легкорейковий транспорт (із журн.);

Жителям та гостям міста доступні: легкорейковий транспорт, система водних таксі і мережа велосипедних і пішохідних доріжок (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)