Словник української мови у 20 томах

легкорозчинний

ЛЕГКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е.

Який легко розчиняється.

На ньому осів шар глеюватої коричневої маси зі своєрідним, досить приємним запахом. Дивно: продукти хімічної реакції мали б бути легкорозчинними (М. Дашкієв);

Гній та важкорозчинні мінеральні добрива краще вносити під попередню культуру, а легкорозчинні – безпосередньо під післяжнивні культури (з наук. літ.);

Забруднення ґрунтів залежить від базових показників, що характеризують забруднення легкорозчинними та токсичними солями, пестицидами, нафтопродуктами (з наук.-попул. літ.);

Препарат “Уродан” – легкорозчинні у воді гранули з виділенням вуглекислого газу (із журн.);

Молочнокислі бактерії зброджують легкорозчинні вуглеводи до молочної кислоти (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. легкорозчинний — легкорозчи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. легкорозчинний — -а, -е. Який легко розчиняється (звичайно у воді).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкорозчинний — ЛЕГКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який легко розчиняється (звичайно у воді). Гній та важкорозчинні мінеральні добрива краще вносити під попередню культуру, а легкорозчинні — безпосередньо під післяжнивні культури (Колг. Укр., 6, 1956, 18).  Словник української мови в 11 томах