легкорозчинний

легкорозчи́нний

-а, -е.

Який легко розчиняється (звичайно у воді).

Значення в інших словниках

1. легкорозчинний — легкорозчи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. легкорозчинний — ЛЕГКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який легко розчиняється. На ньому осів шар глеюватої коричневої маси зі своєрідним, досить приємним запахом. Дивно: продукти хімічної реакції мали б бути легкорозчинними (М.  Словник української мови у 20 томах
3. легкорозчинний — ЛЕГКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який легко розчиняється (звичайно у воді). Гній та важкорозчинні мінеральні добрива краще вносити під попередню культуру, а легкорозчинні — безпосередньо під післяжнивні культури (Колг. Укр., 6, 1956, 18).  Словник української мови в 11 томах