легше
ЛЕ́ГШЕ, присл.
Вищ. ст. до ле́гко.
[Кіндрат Антонович:] Ну, а скажи від серця, не виховуючись, легше тобі тепер живеться, правда, легше? (М. Кропивницький);
Василь Васильович, мов крізь сон, відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Л. Дмитерко);
Юрасю, Ганю, проведіть до ліжка, А я мерщій внесу водиці з діжки Та гой-трави запарю –легше буде (П. Воронько);
Дозволь собі цілковиту з нами відвертість, і тобі одразу самому ж стане легше (О. Гончар);
Без валізи, до речі, іти набагато легше! (Люко Дашвар).
◇ (1) Ле́гше на поворо́тах – уживається як застереження, погроза, попередження або порада поводити себе по-іншому, краще, не говорити зайвого і т. ін.
– Може б, ви легше на поворотах, товаришу Кульчицький, – скипів Мірошниченко. – Ця дрібнобуржуазна стихія вас хлібом годує і кров'ю своє зерно захищає (М. Стельмах);
– Ти гляди мені! Бо я теж гарячий... Ти легше на поворотах! (А. Головко);
Поле́гше на поворо́тах.
– Може, ти й стрельнув тоді навмисне коло моєї хати. – Ну-ну! Полегше на поворотах, – чмихнув Кукса (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)