1. Словник української мови у 20 томах

легше

ЛЕ́ГШЕ, присл.

Вищ. ст. до ле́гко.

[Кіндрат Антонович:] Ну, а скажи від серця, не виховуючись, легше тобі тепер живеться, правда, легше? (М. Кропивницький);

Василь Васильович, мов крізь сон, відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Л. Дмитерко);

Юрасю, Ганю, проведіть до ліжка, А я мерщій внесу водиці з діжки Та гой-трави запарю –легше буде (П. Воронько);

Дозволь собі цілковиту з нами відвертість, і тобі одразу самому ж стане легше (О. Гончар);

Без валізи, до речі, іти набагато легше! (Люко Дашвар).

◇ (1) Ле́гше на поворо́тах – уживається як застереження, погроза, попередження або порада поводити себе по-іншому, краще, не говорити зайвого і т. ін.

– Може б, ви легше на поворотах, товаришу Кульчицький, – скипів Мірошниченко. – Ця дрібнобуржуазна стихія вас хлібом годує і кров'ю своє зерно захищає (М. Стельмах);

– Ти гляди мені! Бо я теж гарячий... Ти легше на поворотах! (А. Головко);

Поле́гше на поворо́тах.

– Може, ти й стрельнув тоді навмисне коло моєї хати. – Ну-ну! Полегше на поворотах, – чмихнув Кукса (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легше — ле́гше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. легше — присл. Вищ. ст. до легко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легше — ле́гше (ле́кше): ♦ ле́гше попсу́ти, як напра́вити → попсути ♦ ле́кше ганьби́ти, ніж самому зроби́ти → ганьбити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. легше — Легше говорити, ніж зробити. Говорять тому, хто багато обіцяє зробити. Легше десятьом подарувати, чим в одного просити. Роздавати своє добро легше, ніж просити в когось. Легше словами кидати, ніж шаблею махати. Говорять тому, хто багато обіцяє зробити. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. легше — ле́гше на го́лову кому і без додатка. Менше у когось турбот, переживань і т. ін.; спокійніше, приємніше комусь. — Нехай там казяться! Нехай трохи побрикаються, то на голову буде легше,— шепотіла Настуся (І. Нечуй-Левицький). ле́гше на поворо́тах. Фразеологічний словник української мови
  6. легше — Ле́гше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. легше — ЛЕ́ГШЕ, присл. Вищ. ступінь до ле́гко. [Кіндрат Антонович:] Ну, а скажи від серця, не виховуючись, легше тобі тепер живеться, правда, легше? (Крон., II, 1958, 248); Василь Васильович, мов крізь сон, відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Дмит., Наречена, 1959, 128). Словник української мови в 11 томах