легший
ЛЕ́ГШИЙ, а, е.
Вищ. ст. до легки́й.
Коли в порока линви з кінського волосу, то камінь далеко летить: на півтора перестріла, а легший – і на всі два (І. Білик);
День був важкий, люди потомилися, люди хотіли спати, люди відчували, що завтрашній день буде не легший, і вони не помилялися (М. Білкун);
Руки стали гнучкі, тверді, нетерплячі. Навіть мова стала складніша й легша (В. Винниченко);
* Образно. Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)