легізм
ЛЕГІ́ЗМ, у, ч.
Давньокитайське етико-політичне вчення, згідно з яким управління людиною, суспільством і державою необхідно здійснювати на основі суворих законів, а не норм моралі.
Політичні погляди, сповідувані прихильниками легізму, були досить утилітарними, вони не розв'язували світоглядних питань, і тому легізм ще не міг претендувати на роль філософського вчення (з наук. літ.);
Легізм зазнав впливу конфуціанства (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)