легіонний
ЛЕГІО́ННИЙ, а, е.
Прикм. до легіо́н 1.
Особливо багатонаціональним був козацький “легіонний табір” в Шепетівці (з мемуарної літ.);
Легіонний орел у битві охоронявся першою – тисячною – когортою під керівництвом центуріона-пріміпіла (з наук. літ.);
Озброєння союзників на римський манер практикувалося, але нам не відомо про озброєння союзників легіонною амуніцією (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)