легіонний

ЛЕГІО́ННИЙ, а, е.

Прикм. до легіо́н 1.

Особливо багатонаціональним був козацький “легіонний табір” в Шепетівці (з мемуарної літ.);

Легіонний орел у битві охоронявся першою – тисячною – когортою під керівництвом центуріона-пріміпіла (з наук. літ.);

Озброєння союзників на римський манер практикувалося, але нам не відомо про озброєння союзників легіонною амуніцією (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me