легіоніст
ЛЕГІОНІ́СТ, а, ч., зах.
Легіоне́р.
Було викрито тайний [таємний] кружок [гурток] польських легіоністів і старшин. Їх виарештували [заарештували] (з мемуарної літ.);
У першому таймі забивав лише легіоніст Йодловець, який спочатку вразив власні ворота, а потім і чужі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me