легіоніст

ЛЕГІОНІ́СТ, а, ч., зах.

Легіоне́р.

Було викрито тайний [таємний] кружок [гурток] польських легіоністів і старшин. Їх виарештували [заарештували] (з мемуарної літ.);

У першому таймі забивав лише легіоніст Йодловець, який спочатку вразив власні ворота, а потім і чужі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me