легіонерський
ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до легіоне́р.
Намальовано карту на пергаменті (телячій шкурі), яким був обтягнутий парадний легіонерський щит (з наук.-попул. літ.);
Тренерові галичан Миронові Маркевичу додалося проблем – з легіонерського розмаїття створити зіграний колектив (з газ.);
У команді прижився досить швидко, хоча були деякі побоювання, адже це мій перший легіонерський досвід (з газ.).
(1) Легіоне́рський рух – політична течія в Румунії в першій половині ХХ ст., ідеологією якої був традиціоналістсько-консервативний релігійно-національний культ, тісно пов'язаний з правим містицизмом.
Я вірю в перемогу легіонерського руху, тому що я вірю у свободу, у владу душі над біологічним й економічним детермінізмом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легіонерський — легіоне́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- легіонерський — -а, -е. Прикм. до легіонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легіонерський — ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ, , а, е. Прикм. до легіоне́р. У 1920 році до коломийської тюрми було стягнуто сотні гуцулів, які не хотіли миритися з пансько-шляхетською владою і відповіли на легіонерські різки й шомполи повстанням (Козл., Сонце.., 1957, 9). Словник української мови в 11 томах