1. Словник української мови в 11 томах

легіонерський

ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ, , а, е. Прикм. до легіоне́р.

У 1920 році до коломийської тюрми було стягнуто сотні гуцулів, які не хотіли миритися з пансько-шляхетською владою і відповіли на легіонерські різки й шомполи повстанням (Козл., Сонце.., 1957, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легіонерський — легіоне́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легіонерський — -а, -е. Прикм. до легіонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легіонерський — ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до легіоне́р. Намальовано карту на пергаменті (телячій шкурі), яким був обтягнутий парадний легіонерський щит (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах