легіт
ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець.
Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111);
*Образно. Що третій Вітер молодий — Ласкавий Легіт— Теплокрил (Тич., І, 1957, 50);
*У порівн. Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець. Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грав (Перв., Райдуга.., 1960, 162);
До неї леготом полину (Сос., Вибр., 1941, 219);
// перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерця.
На берегах невгавне пташиний легіт (Чорн., Визвол. земля, 1959,143);
Розірвались на камінні золоті хмарки, І пливуть.. в леготі ріки (Гойда, Сонце.., 1951, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легіт — Ле́гіт: — весняний легкий вітер [X] — легенький вітер [IV] — легкий теплий вітерець [3] — легкий, приємний вітерець [51;1] Ле́гітний, ле́гіт: — весняний легкий вітерець [2] Словник з творів Івана Франка
- легіт — ле́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- легіт — див. вітер Словник синонімів Вусика
- легіт — -готу, ч. Легкий приємний вітерець. || перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легіт — Готу, ч. Легкий приємний вітерець. ...вона спускається в долину, де тінь і легіт і трава. (ЗД:119). Словник поетичної мови Василя Стуса
- легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Що третій Вітер молодий – Ласкавий Легіт- Теплокрил (П. Словник української мови у 20 томах
- легіт — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови