легіт

ле́гіт

Готу, ч. Легкий приємний вітерець.

...вона спускається в долину,

де тінь і легіт і трава. (ЗД:119).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легіт — Ле́гіт: — весняний легкий вітер [X] — легенький вітер [IV] — легкий теплий вітерець [3] — легкий, приємний вітерець [51;1] Ле́гітний, ле́гіт: — весняний легкий вітерець [2] Словник з творів Івана Франка
  2. легіт — ле́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. легіт — див. вітер Словник синонімів Вусика
  4. легіт — -готу, ч. Легкий приємний вітерець. || перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Що третій Вітер молодий – Ласкавий Легіт- Теплокрил (П. Словник української мови у 20 томах
  6. легіт — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
  7. легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111); *Образно. Що третій Вітер молодий — Ласкавий Легіт— Теплокрил (Тич., І, 1957, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах