легіт
ле́гіт
Готу, ч. Легкий приємний вітерець.
...вона спускається в долину,
де тінь і легіт і трава. (ЗД:119).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легіт — Ле́гіт: — весняний легкий вітер [X] — легенький вітер [IV] — легкий теплий вітерець [3] — легкий, приємний вітерець [51;1] Ле́гітний, ле́гіт: — весняний легкий вітерець [2] Словник з творів Івана Франка
- легіт — ле́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- легіт — див. вітер Словник синонімів Вусика
- легіт — -готу, ч. Легкий приємний вітерець. || перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Що третій Вітер молодий – Ласкавий Легіт- Теплокрил (П. Словник української мови у 20 томах
- легіт — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111); *Образно. Що третій Вітер молодий — Ласкавий Легіт— Теплокрил (Тич., І, 1957, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах