легіт
ЛЕ́ГІТ, готу, ч.
Легкий приємний вітерець.
Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський);
Що третій Вітер молодий – Ласкавий Легіт- Теплокрил (П. Тичина);
Сінешні двері навстіж розчинено — вільно пташці влетіти, вільно хлюпнути леготу, вільно подорожньому вступити (Є. Гуцало);
* Образно. До неї леготом полину (В. Сосюра);
* У порівн. Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Л. Первомайський);
// перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерцю.
Безжурні заклики фуркотіли у леготі дерев (К. Гриневичева);
Розірвались на камінні золоті хмарки, І пливуть .. в леготі ріки (Ю. Гойда);
На берегах невгавав пташиний легіт (С. Чорнобривець);
Але почув не шепіт – легіт наче: “Згадай мотив”. (В. Герасим'юк).
Значення в інших словниках
- легіт — Ле́гіт: — весняний легкий вітер [X] — легенький вітер [IV] — легкий теплий вітерець [3] — легкий, приємний вітерець [51;1] Ле́гітний, ле́гіт: — весняний легкий вітерець [2] Словник з творів Івана Франка
- легіт — ле́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- легіт — див. вітер Словник синонімів Вусика
- легіт — -готу, ч. Легкий приємний вітерець. || перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легіт — Готу, ч. Легкий приємний вітерець. ...вона спускається в долину, де тінь і легіт і трава. (ЗД:119). Словник поетичної мови Василя Стуса
- легіт — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111); *Образно. Що третій Вітер молодий — Ласкавий Легіт— Теплокрил (Тич., І, 1957, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах