1. Словник синонімів української мови

легіт

ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕР рідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́К рідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Й поет. (сильний); ПОЗЕ́МКА (ПОЗЕ́МОК) (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКО діал., СІ́ВЕР діал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило — вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легіт — Ле́гіт: — весняний легкий вітер [X] — легенький вітер [IV] — легкий теплий вітерець [3] — легкий, приємний вітерець [51;1] Ле́гітний, ле́гіт: — весняний легкий вітерець [2] Словник з творів Івана Франка
  2. легіт — ле́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. легіт — див. вітер Словник синонімів Вусика
  4. легіт — -готу, ч. Легкий приємний вітерець. || перен. Шум, гомін і т. ін., що нагадують віяння легкого вітерця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. легіт — Готу, ч. Легкий приємний вітерець. ...вона спускається в долину, де тінь і легіт і трава. (ЗД:119). Словник поетичної мови Василя Стуса
  6. легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Що третій Вітер молодий – Ласкавий Легіт- Теплокрил (П. Словник української мови у 20 томах
  7. легіт — ЛЕ́ГІТ, готу, ч. Легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111); *Образно. Що третій Вітер молодий — Ласкавий Легіт— Теплокрил (Тич., І, 1957, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах