Лель
Ю, ч. Бог любові, син Лади. З'являється весною і разом зі своїм братом Полелем живе у лісах.
Лелю, Лелю —
під кригою — земного серця стук. (П-1:132).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лель — -я, ч., міф. Язичницьке божество шлюбу та кохання. Великий тлумачний словник сучасної мови