Лель

Ю, ч. Бог любові, син Лади. З'являється весною і разом зі своїм братом Полелем живе у лісах.

Лелю, Лелю —

під кригою — земного серця стук. (П-1:132).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лель — -я, ч., міф. Язичницьке божество шлюбу та кохання. Великий тлумачний словник сучасної мови