легітимність

ЛЕГІТИ́МНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до легіти́мний.

Об'єктивною метою політичної реформи є підвищення легітимності влади (з наук. літ.);

Від “конфігурації” партійної системи значною мірою залежатиме легітимність та ефективність політичної системи (з газ.);

Легітимність джерел підтверджувалась універсалом гетьмана Ї.Скоропадського від 16 травня 1721 р (з навч. літ.);

Легітимність укладеного договору оренди тепер залежить не лише від дотримання процедури її легалізації (з газ.).

Значення в інших словниках

1. легітимність — легіти́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. легітимність — -ності, ж. Довіра до закону, влади, уряду; законність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легітимність — (англ. legitimacy) довіра до закону, влади уряду.  Економічний словник
4. легітимність — ЛЕГІТИМНІСТЬ — засвідчення або доведення законності й обґрунтованості існування соціально значущих дій, статусів чи інституцій. У вузькому розумінні, Л. розглядається через звернення до певних норм, напр. до чинних законів або до звичаїв. Поняття...  Філософський енциклопедичний словник
5. легітимність — рос. легитимность законність дій або підтвердження законності повноваження, права діяльності фізичних чи юридичних осіб.  Eкономічна енциклопедія