легітимність
ЛЕГІТИ́МНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до легіти́мний.
Об'єктивною метою політичної реформи є підвищення легітимності влади (з наук. літ.);
Від “конфігурації” партійної системи значною мірою залежатиме легітимність та ефективність політичної системи (з газ.);
Легітимність джерел підтверджувалась універсалом гетьмана Ї.Скоропадського від 16 травня 1721 р (з навч. літ.);
Легітимність укладеного договору оренди тепер залежить не лише від дотримання процедури її легалізації (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легітимність — легіти́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- легітимність — -ності, ж. Довіра до закону, влади, уряду; законність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легітимність — (англ. legitimacy) довіра до закону, влади уряду. Економічний словник
- легітимність — ЛЕГІТИМНІСТЬ — засвідчення або доведення законності й обґрунтованості існування соціально значущих дій, статусів чи інституцій. У вузькому розумінні, Л. розглядається через звернення до певних норм, напр. до чинних законів або до звичаїв. Поняття... Філософський енциклопедичний словник
- легітимність — рос. легитимность законність дій або підтвердження законності повноваження, права діяльності фізичних чи юридичних осіб. Eкономічна енциклопедія