ледачкуватий
ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що ледаче́нький.
Він турбувався за взвод, але будучи ледачкуватим, використовував часто мою слухняність (І. Багмут);
Вона трималася передніх [вершників загону], неабияк спонукаючи до того ледачкуватого холодноногого коня, щоб не дуже відставати від батька (В. Земляк);
Може, ще вийде з тебе хоч якийсь ледачкуватий козачок (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)