ледачина

ЛЕДАЧИ́НА, и, ч. і ж., рідко.

Те саме, що ле́дар і ле́дарка.

Узяла мя [мене] ледачина, Що мені світ помрачила (з народної пісні);

Ледачина в корчмі пиє [п'є], Приде додом [додому] мене биє [б'є] (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. ледачина — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
2. ледачина — Ледачи́на, -ни об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.  Словник української мови Грінченка