ледачина —
ЛЕДАЧИ́НА, и, ч. і ж., рідко. Те саме, що ле́дар і ле́дарка. Узяла мя [мене] ледачина, Що мені світ помрачила (з народної пісні); Ледачина в корчмі пиє [п'є], Приде додом [додому] мене биє [б'є] (з народної пісні).
Словник української мови у 20 томах