ледачина

Ледачи́на, -ни

об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледачина — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  2. ледачина — ЛЕДАЧИ́НА, и, ч. і ж., рідко. Те саме, що ле́дар і ле́дарка. Узяла мя [мене] ледачина, Що мені світ помрачила (з народної пісні); Ледачина в корчмі пиє [п'є], Приде додом [додому] мене биє [б'є] (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах