1. Словник української мови Грінченка

ледащо

Ледащо, -ща

с.

1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. н. п. Ледащо неробоче. Котл. Ен. VI. 17.

2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Ном. № 8873. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? Котл. Ен. II. 6.

3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. Ном. № 561.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледащо — леда́що іменник чоловічого або середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ледащо — ЛЕДАР; (людська потолоч) лотр, жм. посмітюха. Словник синонімів Караванського
  3. ледащо — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  4. ледащо — -а, ч. і с., зневажл. 1》 Те саме, що ледар. 2》 Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. || Уживається як лайливе слово. || перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ледащо — ЛЕДА́ЩО, а, ч. і с., зневажл. 1. Те саме, що ле́дар. Таке ледащо той одинчик, що Господи! Ні за що – і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (з казки); Ніхто й не знає, що він таке ледащо, що й таки зовсім бездільник (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. ледащо — леда́що но́сить кого, фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко). неха́й (хай, бода́й і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. ледащо — БЕЗПУ́ТНИК розм. (той, хто поводиться легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), ЛЕДА́ЩО зневажл. (Сестра Серахвима:) Отак вона завжди: як п'яницю, то й криє, безпутника якого, то й покриває (Панас Мирний); — Вони, мене не знавши, подумають... Словник синонімів української мови
  8. ледащо — Леда́що, -ща, -щу, -щом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ледащо — ЛЕДА́ЩО, а, ч. і с., зневажл. 1. Те саме, що ле́дар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах