ледащо
ЛЕДА́ЩО, а, ч. і с., зневажл.
1. Те саме, що ле́дар.
Таке ледащо той одинчик, що Господи! Ні за що – і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (з казки);
Ніхто й не знає, що він таке ледащо, що й таки зовсім бездільник (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ледащо! Кобили приборкати нездатний (А. Шиян);
* Образно. Завзято погейкує хлопець: – .. Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (М. Чабанівський);
– Проспав, ледащо? – уже співчутливо й докірливо спитав дід: сам же рибалка – розуміє (В. Нестайко).
2. Людина, яка поводится легковажно, безпутно.
– Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть – ледащо! (Т. Шевченко);
Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, – Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (П. Чубинський);
– Чи довго ж якому ледащу шибку розбити або дошку де на ґанку одірвати! – бурмотів [Бурмило]... (Б. Антоненко-Давидович);
Це моя сестра. Отаке ледащо! Посварила мене з усіма родичами (Ю. Логвин);
// Уживається як лайливе слово.
Якщо йому коли набридне слухати жінчині докори, що він ледащо, стерво, кабан, .. Семен Іванович одягається, мовчки бере буханець хліба, сокиру й виходить із хати (Б. Антоненко-Давидович);
Може, на це була воля божа, га? Шибенику, ледащо несусвiтнiй! Як гадаєш?.. (Р. Андріяшик);
// перен. Про непридатну, зіпсовану річ.
Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис);
То бiльше про оцього iдiота книжки та про подiбнi йому створiння,– каже Брага у бiк свого бульдозера i аж ногою штурляє його в гусеницю. – Таке ледащо, а нiяк не можу його покинути! (О. Гончар).
◇ (1) Леда́що но́сить кого, фам. – уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває.
[Мар'яна:] Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко);
(2) Неха́й (хай, бодай і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. – уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь.
Нехай тобі ледащо! (прислів'я);
Пуска́тися / пусти́тися в леда́що див. пуска́тися.
Значення в інших словниках
- ледащо — леда́що іменник чоловічого або середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ледащо — ЛЕДАР; (людська потолоч) лотр, жм. посмітюха. Словник синонімів Караванського
- ледащо — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- ледащо — -а, ч. і с., зневажл. 1》 Те саме, що ледар. 2》 Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. || Уживається як лайливе слово. || перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ледащо — леда́що но́сить кого, фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко). неха́й (хай, бода́й і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- ледащо — БЕЗПУ́ТНИК розм. (той, хто поводиться легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), ЛЕДА́ЩО зневажл. (Сестра Серахвима:) Отак вона завжди: як п'яницю, то й криє, безпутника якого, то й покриває (Панас Мирний); — Вони, мене не знавши, подумають... Словник синонімів української мови
- ледащо — Леда́що, -ща, -щу, -щом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ледащо — ЛЕДА́ЩО, а, ч. і с., зневажл. 1. Те саме, що ле́дар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах
- ледащо — Ледащо, -ща с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. н. п. Ледащо неробоче. Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Ном. Словник української мови Грінченка