ледебурит

ЛЕДЕБУРИ́Т, у, ч.

Структурний складник залізовуглецевих сплавів.

Ледебурит – єдиний з усіх залізовуглецевих сплавів, який кристалізується при постійній температурі з утворенням механічної суміші. (з наук. літ.);

Назва структурного складника залізовуглецевих сплавів, що є механічною сумішшю аустеніту й цементиту, походить від прізвища німецького металурга А. Ледебура (з наук.-попул. літ.);

Характеристиками ледебуриту є висока твердість та крихкість, а також добрі ливарні якості (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ледебурит — ледебури́т іменник чоловічого роду структурна складова залізовуглецевих сплавів  Орфографічний словник української мови
2. ледебурит — -у, ч. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, що є евтектичною сумішшю аустеніту і цементиту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ледебурит — ледебури́т структурна складова залізовуглецевих сплавів, механічна суміш аустеніту й цементиту. Від прізвища німецького металурга А. Ледебура.  Словник іншомовних слів Мельничука