ледь-не-ледь
ЛЕДЬ-НЕ-ЛЕ́ДЬ, присл.
Те саме, що ле́две-не-ле́две.
Ледь-не-ледь доїхав, таке болото (Сл. Б. Грінченка);
Далеко-далеко, на горі, ледь-не-ледь блимають світла у віконцях бережанського приходства: ніби дивляться, чи далеко я вже заїхав (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)