лежаний
ЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.
Те саме, що зале́жаний.
Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький);
Юнакові, котрим він опікувався, дали для рідної його країни кілька мішків збіжжя й сільськогосподарське знаряддя. Але й цей лежаний непотріб у бідолахи вкрали (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
У хаті пахло лежаними яблуками, сухими травами та свіжим хлібом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)