лейкопластир

ЛЕЙКОПЛА́СТИР, у, ч.

Вид пластиру із світло-жовтою масою, нанесеною тонким шаром на полотно, який застосовують для закріплення на шкірі невеликих пов'язок.

Торкається [Рома] рукою до білого лейкопластиру на брові, в її очах стоять сльози, наче ось ось заплаче (А. Дністровий);

Дон відмочив присохлі до ран бинти, змазав Максові п'яти смердючою мазючкою з аптечки, наклав пов'язку – просякнуту маззю вату, поверх лейкопластир (Люко Дашвар).

Значення в інших словниках

1. лейкопластир — лейкопла́стир іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лейкопластир — -у, ч. Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов'язок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лейкопластир — ЛЕЙКОПЛА́СТИР, у, ч. Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов’язок.  Словник української мови в 11 томах