1. Словник української мови у 20 томах

лейкопластир

ЛЕЙКОПЛА́СТИР, у, ч.

Вид пластиру із світло-жовтою масою, нанесеною тонким шаром на полотно, який застосовують для закріплення на шкірі невеликих пов'язок.

Торкається [Рома] рукою до білого лейкопластиру на брові, в її очах стоять сльози, наче ось ось заплаче (А. Дністровий);

Дон відмочив присохлі до ран бинти, змазав Максові п'яти смердючою мазючкою з аптечки, наклав пов'язку – просякнуту маззю вату, поверх лейкопластир (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейкопластир — лейкопла́стир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лейкопластир — -у, ч. Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов'язок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лейкопластир — ЛЕЙКОПЛА́СТИР, у, ч. Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов’язок. Словник української мови в 11 томах