лейкопластирний

ЛЕЙКОПЛА́СТИРНИЙ, а, е.

Стос. до лейкопластира.

Лейкопластирну пов'язку можна застосовувати для зближення країв рани, що гранулює, для лікування переломів кістки методом постійного витягування, особливо у дітей (з навч. літ.);

// В якому використовують властивості лейкопластира.

Феракриловий пластир накладають марлевою прокладкою на поверхню, що кровоточить (попередньо знявши захисну плівку) і притискають лейкопластирний край (з наук.-попул. літ.);

В комплексній програмі реабілітації для усунення асиметрії особи проводиться лейкопластирний натяг з неураженої сторони на уражену (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me