лейкоцити
ЛЕЙКОЦИ́ТИ, ів, мн., мед. (одн. лейкоци́т, а, ч.).
Білі кров'яні тільця; білокрівці.
На відміну від еритроцитів, що рухаються завдяки току крові, лейкоцити здатні самі активно рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінки капілярів і виходити у міжклітинний простір (з наук. літ.);
Білі кров'яні тільця (лейкоцити) відіграють дуже істотну роль в боротьбі організму з інфекціями (з навч. літ.);
Вводячи жабі мікроби сибірки, І. І. Мечников виявив, що незабаром усі вони були захоплені лейкоцитами і захворювання не наставало (з наук. літ.);
Учені зробили припущення, що лейкоцити (білокрівці) мають своєрідну сигнальну систему (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)