лейкоцити
ЛЕЙКОЦИ́ТИ, ів, мн. (одн. лейкоци́т, а, ч.). Білі кров’яні тільця; білокрівці.
Білі кров’яні тільця (лейкоцити) відіграють дуже істотну роль в боротьбі організму з інфекціями (Шк. гігієна, 1954, 78);
Вводячи жабі мікроби сибірки, І. І. Мечников виявив, що незабаром усі вони захоплювалися лейкоцитами і захворювання не наставало (Курс патології, 1956, 75).
Словник української мови (СУМ-11)