лейтенантів
ЛЕЙТЕНА́НТІВ, това, тове.
Прикм. до лейтена́нт.
Помічав [Маковей] при світлі цигарки гостру борозну на смуглявому лейтенантовім чолі і сам хмурився, щоб у нього теж з'явилась така борозна (О. Гончар);
Невимушена елегантність його манер, гідність, люб'язність і мужність, що світилися з його обличчя, зовсім не в'язалися з поквапним лейтенантовим висновком щодо грального кишла (Ю. Лісняк, пер. з тв. Р. Стівенсона);
Лейтенантове обличчя, вже й без того сіре, посіріло ще дужче (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)