лейтмотив
ЛЕЙТМОТИ́В, у, ч.
1. Основний мотив (тема), пов'язаний з певним образом, ідеєю, явищем, який неодноразово повторюється в опері, балеті, симфонії, характеризуючи певну дійову особу, явище, стан і т. ін.
У мелодії весь час проривався і повторювався в різних варіаціях один сумний лейтмотив (О. Іваненко);
Термін “леймотив” був уведений у теорію музики Ріхардом Вагнером і пізніше його почали використовувати в літературознавстві (з наук. літ.).
2. Конкретний образ, часто повторювана деталь, головна тема чи ідея, визначальна інтонація, що пронизує твір або всю творчість письменника.
Лейтмотивом основних творів, написаних поетом [Т. Г. Шевченком] після заслання, є заклик до селянської революції (з наук. літ.);
Лейтмотив зради і вірності знайшов художнє продовження у віршованих романах “Маруся Чурай” та “Берестечко” (з навч. літ.);
Дослідники творчості А. Малишка зазначають, що основний лейтмотив його поезій – єднання з рідною природою і народом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)