лейтмотив
лейтмоти́в
• лейтмотив
(нім. Leitmotiv, дослівно — провідний, чільний мотив)
- термін, запозичений літературознавцями з музикознавства. У широкому значенні — гол. тема чи ідея, сюжетна лінія, переважаючий емоц. настрій, провідна інтонація літ. твору або творчості письменника, літ. напряму тощо. У вузькому значенні — конкретний образ, мовно-стильовий зворот, який повторюється в творі: гол. думка, характеристика героя, колізії, явища тощо. У поезії Л. часом реалізується як рефрен. Як семантичне ціле, Л. підпорядковує собі певний формальний комплекс (ритміко-метричний, звукописовий, інтонаційний і т. п.), реалізуючи в ньому своє образне, символічне, асоціативне та ін. значення. У різних комбінаціях з ін. темами, ідеями і мотивами Л. не лише глибше розкриває концепцію твору на текстовому рівні, а й істотно збагачує підтекст. Напр.: "А мнЂ одна только в свЂтЂ дума, / Как бы умерти мнЂ не без ума" (Г. Сковорода. "Сад божественных пЂсней...", ПЂснь 10-я); "Vivere memento!" (однойм. вірш І. Франка з циклу "Веснянки"). Численні Л. характерні стилеві "Синіх етюдів" М. Хвильового (деякі в тексті виділені графічно).
І. П. Бетко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)