лелеченя
ЛЕЛЕЧЕНЯ́, ня́ти, с.
Те саме, що лелеча́.
Лелеченята були ненаситні – скільки їм не носили їжі – все витягують дзьобики, все їсти просять (Ю. Збанацький);
У нас вдома все гаразд. Саня підгорнула картоплю. Кури несуться. Лелеченята вже літають (П. Загребельний);
Як піднімуться на крило лелеченята, затулять усе небо, й ширяють, і крутять високо вгорі колесом, й пролітають білими вітрильниками (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)