лелечий

ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е.

Прикм. до леле́ка.

Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Л. Смілянський);

За старою гіллястою грушею піц глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями (П. Загребельний);

Невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу, і тільки лелечий клекіт, вранішній димок із комина та стежка до річки, протоптана Дідьком в городніх нетрях, значили її (В. Дрозд);

* Образно. Любимський дивився за лелечою хмарою, і йому хотілося кликнути, запитати, може, вони бачать (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. лелечий — леле́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лелечий — -а, -е. Прикм. до лелека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Сміл., Сашко, 1957, 63).  Словник української мови в 11 томах
4. лелечий — Лелечий, -а, -е Свойственный, принадлежащій аисту.  Словник української мови Грінченка