1. Словник української мови у 20 томах

лелечий

ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е.

Прикм. до леле́ка.

Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Л. Смілянський);

За старою гіллястою грушею піц глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями (П. Загребельний);

Невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу, і тільки лелечий клекіт, вранішній димок із комина та стежка до річки, протоптана Дідьком в городніх нетрях, значили її (В. Дрозд);

* Образно. Любимський дивився за лелечою хмарою, і йому хотілося кликнути, запитати, може, вони бачать (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелечий — леле́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лелечий — -а, -е. Прикм. до лелека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Сміл., Сашко, 1957, 63). Словник української мови в 11 томах
  4. лелечий — Лелечий, -а, -е Свойственный, принадлежащій аисту. Словник української мови Грінченка