лелечий

Лелечий, -а, -е

Свойственный, принадлежащій аисту.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелечий — леле́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лелечий — -а, -е. Прикм. до лелека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Л. Смілянський); За старою гіллястою грушею піц глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями (П. Словник української мови у 20 томах
  4. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Сміл., Сашко, 1957, 63). Словник української мови в 11 томах