Словник української мови в 11 томах

лелечий

ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка.

Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Сміл., Сашко, 1957, 63).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лелечий — леле́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. лелечий — -а, -е. Прикм. до лелека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лелечий — ЛЕЛЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Л. Смілянський); За старою гіллястою грушею піц глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. лелечий — Лелечий, -а, -е Свойственный, принадлежащій аисту.  Словник української мови Грінченка